авих фактів про Землю

Земля — це наш дім, наша планета, яка утримує життя та надає нам безліч різноманітних природних багатств. Вона вразлива до багатьох загроз, однак вона також має дивовижні властивості, які дозволяють їй продовжувати існування та розвиватися. У цій статті ми розглянемо 10 цікавих фактів про Землю, які, можливо, здивують вас та допоможуть краще зрозуміти нашу планету. Закликаємо також приєднатися до екологічної акції Година Землі.

Зміст

• 1. Земля не пласка, але й не ідеально кругла
• 2. Дні стають довшими
• 3. Не завжди існувало кілька континентів
• 4. Льодовикові часи Землі
• 5. Найсухіше місце на Землі
• 6. Земне тяжіння неоднорідне
• 7. У минулому рівень моря дуже відрізнявся
• 8. Наше сонце має ненажерливий апетит
• 9. Місяць — не єдиний супутник Землі
• 10. Затишшя перед бурею

ЗЕМЛЯ НЕ ПЛАСКА, АЛЕ Й НЕ ІДЕАЛЬНО КРУГЛА

Земля ніколи не була ідеально круглою. Навколо екватора наша планета більша на додаткові 0,3 відсотка в результаті того, що вона обертається навколо своєї осі. Діаметр Землі від Північного до Південного полюса становить 12 714 кілометрів, тоді як на екваторі – 12 756 кілометрів. Різниця – 42,78 кілометрів – становить приблизно 1/300 діаметра Землі. Ця різниця надто мала, щоб її можна було побачити на фотографіях Землі з космосу, тому для людського ока планета здається круглою. Нещодавні дослідження Лабораторії реактивного руху НАСА припускають, що танення льодовиків сприяє подальшому розширенню “талії” Землі.

ДНІ СТАЮТЬ ДОВШИМИ

Тривалість земного дня збільшується. Коли Земля утворилася 4,6 мільярда років тому, її день тривав приблизно шість годин. До 620 мільйонів років тому він збільшився до 21,9 години. Сьогодні середня тривалість доби становить 24 години, але збільшується приблизно на 1,7 мілісекунди щостоліття. Чому так відбувається? Місяць уповільнює обертання Землі через припливи та відпливи, які він створює. Обертання Землі призводить до того, що положення її припливних океанічних опуклостей витягується трохи вперед від осі Місяць-Земля, що створює силу, яка уповільнює обертання Землі. В результаті наш день стає довшим — але не настільки, щоб це могло вплинути на ваш щільний графік.

НЕ ЗАВЖДИ ІСНУВАЛО КІЛЬКА КОНТИНЕНТІВ

Земні континенти то з’єднуються, то роз’єднуються. І це триває вже мільйони років. Близько 800 мільйонів років тому великі тектонічні плити, на яких стоять земні масиви, зійшлися разом, об’єднавши континенти у великий суперконтинент під назвою Родинія, в центрі якого знаходилася сучасна Північна Америка. Зрештою, Родинія розпалася на багато уламків, які знову зіткнулися 250-500 мільйонів років тому, утворивши Аппалачі в Північній Америці та Уральські гори в росії та Казахстані.

Близько 250 мільйонів років тому континенти знову зійшлися разом, утворивши ще один суперконтинент під назвою Пангея, оточений єдиним світовим океаном. П’ятдесят мільйонів років потому Пангея почала розпадатися на частини. Вона розкололася на два великих сухопутних масиви — Гондвана і Лавразію, які, зрештою, розпалися на відомі нам сьогодні континенти.

ЛЬОДОВИКОВІ ЧАСИ ЗЕМЛІ

Близько 600-800 мільйонів років тому Земля пережила кілька екстремальних кліматичних змін, відомих як льодовикові періоди. Клімат став настільки холодним, що деякі вчені вважають, що Земля майже повністю замерзала кілька разів; це так звана теорія “снігової кулі”.

Таких періодів почергового замерзання і відтавання, спричинених скороченням викидів парникових газів, таких як метан і вуглекислий газ, могло бути чотири, під час яких Земля була б покрита льодовиковим льодом від полюса до полюса. Оскільки більша частина сонячної енергії відбивалася б льодом назад у космос, середня температура на планеті становила б близько -50 градусів за Цельсієм, а екватор був би схожий на сучасну Антарктиду. Якщо снігова Земля дійсно існувала — а це питання гаряче заперечується — на щастя, нас не було поруч, щоб відчути холод, оскільки тоді існували лише мікроскопічні та найпростіші організми.

НАЙСУХІШЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

За іронією долі, найсухіше місце у світі — пустеля Атакама на півночі Чилі — знаходиться поруч з найбільшою водоймою — Тихим океаном. Середньорічна кількість опадів в Аріці, Чилі, становить лише 0,8 міліметра (0,03 дюйма). Вважається, що місто Калама в Атакамі не бачило дощу протягом 400 років, поки в 1972 році не стався раптовий шторм. На відміну від більшості пустель, в Атакамі відносно холодно, а в найбільш посушливих її частинах навіть немає ціанобактерій — зелених фотосинтезуючих мікроорганізмів, які живуть у скелях або під камінням. Астробіологи НАСА подорожують до Атаками, щоб шукати мікроорганізми, які живуть у такому екстремальному середовищі, сподіваючись дізнатися, як може існувати життя на інших планетах.

ЗЕМНЕ ТЯЖІННЯ НЕОДНОРІДНЕ

Якби Земля була ідеальною сферою, її гравітаційне поле було б скрізь однаковим. Але в реальності поверхня планети нерівна, і потоки води, дрейф льоду та рух тектонічних плит під земною корою змінюють силу тяжіння. Ці зміни відомі як гравітаційні аномалії. Гірський хребет, такий як Гімалаї, спричиняє позитивну гравітаційну аномалію — сила тяжіння там сильніша, ніж на рівній ділянці планеті. І навпаки, наявність океанічних западин або провалів у землі, спричинених льодовиками тисячоліття тому, призводить до негативних гравітаційних аномалій. Місія НАСА GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment – Експеримент з вивчення гравітації та клімату), що обертається над нами, складає карту гравітаційного поля Землі з безпрецедентною деталізацією.

У МИНУЛОМУ РІВЕНЬ МОРЯ ДУЖЕ ВІДРІЗНЯВСЯ

Останній наступ льоду на планеті Земля, що розпочався близько 70 000 років тому і закінчився 11 500 років тому, досяг свого найбільшого розмаху 18 000 років тому. За цей час льодовики та крижані брили вирізали басейни Великих озер і перекрили річки, змінивши русла Міссісіпі та інших річок США. Так багато води було затримано у вигляді льоду, що рівень моря впав на 120 метрів, оголивши частини того, що зараз є дном океану. У минулому рівень Світового океану також був вищим на 70 метрів. Під час останнього міжльодовикового періоду рівень моря був на 5-7 метрів вищим, ніж сьогодні.

НАШЕ СОНЦЕ МАЄ НЕНАЖЕРЛИВИЙ АПЕТИТ

Усі зорі, як і наше Сонце, старіють і врешті-решт помирають. Коли Сонце вичерпає свої запаси водню, воно зруйнується під дією гравітації, зрештою перетворившись на червоного гіганта, який буде в 100 разів більшим і в 2 000 разів яскравішим, випаровуючи Землю в процесі. Але не хвилюйтеся, цього не станеться ще близько п’яти мільярдів років.

Один з варіантів — покинути планету до того, як це станеться, але для цього знадобляться поки що немислимі технології та придатне для життя місце. Інша можливість полягає в тому, що протягом наступних кількох мільярдів років зірка, що пролітає повз, може порушити орбіту Землі та відштовхнути її від Сонця. Вчені припускають, що ймовірність цього становить один до 100 000 – це ймовірніше, ніж виграти в лотерею. На жаль, залишившись без Сонця, наші нащадки, ймовірно, замерзли б до смерті.

МІСЯЦЬ — НЕ ЄДИНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

Поблизу Землі обертаються ще два тіла, які іноді називають місяцями, хоча вони не зовсім заслуговують на цей титул. Відкритий у 1986 році астероїд 3753 КруЇтні — це астероїд, який насправді обертається навколо Сонця. Оскільки йому потрібно стільки ж часу, щоб обертатися навколо Сонця, скільки й Землі, здається, що КруЇтні рухається слідом за нашою планетою. Його орбіта, якщо дивитися на неї з точки зору Землі, має форму квасолі. Астероїд 2002 AA29 також обертається навколо Сонця раз на рік, слідуючи більш химерною підковоподібною траєкторією, яка наближає його до Землі (на відстань близько 5,9 мільйона кілометрів) кожні 95 років. Через його близькість до нас вчені запропонували зібрати зразки з АА29 і доставити їх на Землю.

ЗАТИШШЯ ПЕРЕД БУРЕЮ

Це не просто старі байки: за певних умов затишшя перед бурею дійсно існує. Коли шторм втягує тепле вологе повітря — своє паливо — з навколишньої атмосфери, він залишає за собою область низького тиску. Повітря підіймається в грозову хмару, і частина його виштовхується вгору потужними протягами. Ці висхідні потоки забирають гаряче повітря і виштовхують його за межі найвищих грозових хмар, які можуть досягати 16 кілометрів заввишки. Коли повітря опускається вниз, воно стає теплішим і сухішим, а отже, стабільнішим. Воно огортає регіон внизу і стабілізує повітря, що міститься в ньому, в результаті чого люди в цьому регіоні помічають затишшя перед бурею.