1 грудня, п’ятниця
Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня, п’ятниця
До дня Чорнобильської трагедії
https://naurok.com.ua/calendar/april/den-chornobilsko-tragedi-1986-r
https://www.schoollife.org.ua/category/fajly/stsenariji/stsenariji-dnya-pamyati-chornobylskoji-trahediji/
https://ukrainer.net/zona-vidchuzhennya/
http://surl.li/gexen
http://librarychl.kr.ua/kn_in/4ornobyl/4ornobyl.php
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-vidkritogo-vihovnogo-zahodu-slidami-cornobila-vihovna-godina-439135.html
https://vsimosvita.com/prezentacziya-chornobyl-zemlya-zabuttya-vchora-i-sogodni/
https://www.slideshare.net/ssuser8fbf54/ss-75384212
https://www.youtube.com/watch?v=ATHEvvaaYZA
https://rozumaka.com/prezentatsiya-na-temu-chornobil-rana-ukrayini-godina-pam-yati/
https://www.schoollife.org.ua/category/fajly/stsenariji/stsenariji-dnya-pamyati-chornobylskoji-trahediji/
Земля — це наш дім, наша планета, яка утримує життя та надає нам безліч різноманітних природних багатств. Вона вразлива до багатьох загроз, однак вона також має дивовижні властивості, які дозволяють їй продовжувати існування та розвиватися. У цій статті ми розглянемо 10 цікавих фактів про Землю, які, можливо, здивують вас та допоможуть краще зрозуміти нашу планету. Закликаємо також приєднатися до екологічної акції Година Землі.
Земля ніколи не була ідеально круглою. Навколо екватора наша планета більша на додаткові 0,3 відсотка в результаті того, що вона обертається навколо своєї осі. Діаметр Землі від Північного до Південного полюса становить 12 714 кілометрів, тоді як на екваторі – 12 756 кілометрів. Різниця – 42,78 кілометрів – становить приблизно 1/300 діаметра Землі. Ця різниця надто мала, щоб її можна було побачити на фотографіях Землі з космосу, тому для людського ока планета здається круглою. Нещодавні дослідження Лабораторії реактивного руху НАСА припускають, що танення льодовиків сприяє подальшому розширенню “талії” Землі.
Тривалість земного дня збільшується. Коли Земля утворилася 4,6 мільярда років тому, її день тривав приблизно шість годин. До 620 мільйонів років тому він збільшився до 21,9 години. Сьогодні середня тривалість доби становить 24 години, але збільшується приблизно на 1,7 мілісекунди щостоліття. Чому так відбувається? Місяць уповільнює обертання Землі через припливи та відпливи, які він створює. Обертання Землі призводить до того, що положення її припливних океанічних опуклостей витягується трохи вперед від осі Місяць-Земля, що створює силу, яка уповільнює обертання Землі. В результаті наш день стає довшим — але не настільки, щоб це могло вплинути на ваш щільний графік.
Земні континенти то з’єднуються, то роз’єднуються. І це триває вже мільйони років. Близько 800 мільйонів років тому великі тектонічні плити, на яких стоять земні масиви, зійшлися разом, об’єднавши континенти у великий суперконтинент під назвою Родинія, в центрі якого знаходилася сучасна Північна Америка. Зрештою, Родинія розпалася на багато уламків, які знову зіткнулися 250-500 мільйонів років тому, утворивши Аппалачі в Північній Америці та Уральські гори в росії та Казахстані.
Близько 250 мільйонів років тому континенти знову зійшлися разом, утворивши ще один суперконтинент під назвою Пангея, оточений єдиним світовим океаном. П’ятдесят мільйонів років потому Пангея почала розпадатися на частини. Вона розкололася на два великих сухопутних масиви — Гондвана і Лавразію, які, зрештою, розпалися на відомі нам сьогодні континенти.
Близько 600-800 мільйонів років тому Земля пережила кілька екстремальних кліматичних змін, відомих як льодовикові періоди. Клімат став настільки холодним, що деякі вчені вважають, що Земля майже повністю замерзала кілька разів; це так звана теорія “снігової кулі”.
Таких періодів почергового замерзання і відтавання, спричинених скороченням викидів парникових газів, таких як метан і вуглекислий газ, могло бути чотири, під час яких Земля була б покрита льодовиковим льодом від полюса до полюса. Оскільки більша частина сонячної енергії відбивалася б льодом назад у космос, середня температура на планеті становила б близько -50 градусів за Цельсієм, а екватор був би схожий на сучасну Антарктиду. Якщо снігова Земля дійсно існувала — а це питання гаряче заперечується — на щастя, нас не було поруч, щоб відчути холод, оскільки тоді існували лише мікроскопічні та найпростіші організми.
За іронією долі, найсухіше місце у світі — пустеля Атакама на півночі Чилі — знаходиться поруч з найбільшою водоймою — Тихим океаном. Середньорічна кількість опадів в Аріці, Чилі, становить лише 0,8 міліметра (0,03 дюйма). Вважається, що місто Калама в Атакамі не бачило дощу протягом 400 років, поки в 1972 році не стався раптовий шторм. На відміну від більшості пустель, в Атакамі відносно холодно, а в найбільш посушливих її частинах навіть немає ціанобактерій — зелених фотосинтезуючих мікроорганізмів, які живуть у скелях або під камінням. Астробіологи НАСА подорожують до Атаками, щоб шукати мікроорганізми, які живуть у такому екстремальному середовищі, сподіваючись дізнатися, як може існувати життя на інших планетах.
Якби Земля була ідеальною сферою, її гравітаційне поле було б скрізь однаковим. Але в реальності поверхня планети нерівна, і потоки води, дрейф льоду та рух тектонічних плит під земною корою змінюють силу тяжіння. Ці зміни відомі як гравітаційні аномалії. Гірський хребет, такий як Гімалаї, спричиняє позитивну гравітаційну аномалію — сила тяжіння там сильніша, ніж на рівній ділянці планеті. І навпаки, наявність океанічних западин або провалів у землі, спричинених льодовиками тисячоліття тому, призводить до негативних гравітаційних аномалій. Місія НАСА GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment – Експеримент з вивчення гравітації та клімату), що обертається над нами, складає карту гравітаційного поля Землі з безпрецедентною деталізацією.
Останній наступ льоду на планеті Земля, що розпочався близько 70 000 років тому і закінчився 11 500 років тому, досяг свого найбільшого розмаху 18 000 років тому. За цей час льодовики та крижані брили вирізали басейни Великих озер і перекрили річки, змінивши русла Міссісіпі та інших річок США. Так багато води було затримано у вигляді льоду, що рівень моря впав на 120 метрів, оголивши частини того, що зараз є дном океану. У минулому рівень Світового океану також був вищим на 70 метрів. Під час останнього міжльодовикового періоду рівень моря був на 5-7 метрів вищим, ніж сьогодні.
Усі зорі, як і наше Сонце, старіють і врешті-решт помирають. Коли Сонце вичерпає свої запаси водню, воно зруйнується під дією гравітації, зрештою перетворившись на червоного гіганта, який буде в 100 разів більшим і в 2 000 разів яскравішим, випаровуючи Землю в процесі. Але не хвилюйтеся, цього не станеться ще близько п’яти мільярдів років.
Один з варіантів — покинути планету до того, як це станеться, але для цього знадобляться поки що немислимі технології та придатне для життя місце. Інша можливість полягає в тому, що протягом наступних кількох мільярдів років зірка, що пролітає повз, може порушити орбіту Землі та відштовхнути її від Сонця. Вчені припускають, що ймовірність цього становить один до 100 000 – це ймовірніше, ніж виграти в лотерею. На жаль, залишившись без Сонця, наші нащадки, ймовірно, замерзли б до смерті.
Поблизу Землі обертаються ще два тіла, які іноді називають місяцями, хоча вони не зовсім заслуговують на цей титул. Відкритий у 1986 році астероїд 3753 КруЇтні — це астероїд, який насправді обертається навколо Сонця. Оскільки йому потрібно стільки ж часу, щоб обертатися навколо Сонця, скільки й Землі, здається, що КруЇтні рухається слідом за нашою планетою. Його орбіта, якщо дивитися на неї з точки зору Землі, має форму квасолі. Астероїд 2002 AA29 також обертається навколо Сонця раз на рік, слідуючи більш химерною підковоподібною траєкторією, яка наближає його до Землі (на відстань близько 5,9 мільйона кілометрів) кожні 95 років. Через його близькість до нас вчені запропонували зібрати зразки з АА29 і доставити їх на Землю.
Це не просто старі байки: за певних умов затишшя перед бурею дійсно існує. Коли шторм втягує тепле вологе повітря — своє паливо — з навколишньої атмосфери, він залишає за собою область низького тиску. Повітря підіймається в грозову хмару, і частина його виштовхується вгору потужними протягами. Ці висхідні потоки забирають гаряче повітря і виштовхують його за межі найвищих грозових хмар, які можуть досягати 16 кілометрів заввишки. Коли повітря опускається вниз, воно стає теплішим і сухішим, а отже, стабільнішим. Воно огортає регіон внизу і стабілізує повітря, що міститься в ньому, в результаті чого люди в цьому регіоні помічають затишшя перед бурею.
Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають 21 рік поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш. Суспільне поцікавилося історією цього свята та публікує ТОП-10 фактів про українську мову від волонтерського руху "Мова — ДНК нації".
Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, вітаючи українців з цим святом, зауважив, що воно "не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні".
"Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну – наше спільне завдання", — написав він у Facebook.
З цієї нагоди свята портал "Стожари" оприлюднив цікаві факти про українську мову від волонтерського руху "Мова — ДНК нації".
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.
Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь — стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.
Герої Небесної Сотні — уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому — Іванові Наконечному — виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарієві Войтовичу — лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
Більше інформації про цей день, хронологію подій, повний список Героїв Небесної Сотні та їхній героїчний чин у інформаційних матеріалах Українського інституту національної пам’яті
Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року:
1. «Зима, що нас змінила» (7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).
2. «Майдан», режисер Сергій Лозниця (2014).
3. «Правда Майдану», режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук (2014).
4. «Зима у вогні», режисер Євген Афінєєвський (2015).
5. Відеоматеріали на тему Майдану та про діяльність Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному YouTube каналі
Рекомендована література про Революцію Гідності, зокрема Героїв Небесної Сотні
1. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.
2. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.
3. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.
4. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 2: Львівська – Чернігівська області. – К.: К.І.С., 2018.
5. Майдан. Пряма мова. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019.
Більше інформації про видання, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, можна знайти на сайті Національного музею Революції Гідності у розділі «Бібліотека Музею Майдану»
Інтернет-посилання
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності
Три дні перед весною.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Важливі акценти
Історична довідка
Перша незалежність
У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка.
Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
Напередодні бою
Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-й Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбоєздатніші частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України.
Всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач. Здавалося, більше нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ.
На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".
Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.
Перші кіборги
29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.
Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.
Брестський мирний договір
Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу уряду укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:
Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала найрадикальніші закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.
Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися в місто. Розгорнулося мародерство і полювання на українських чиновників, офіцерів, усіх “підозрілих”. Жертвами “червоного терору” стали декілька тисяч киян. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну.
Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.
Світлина вгорі – робота офіцера Армії УНР, художника Леоніда Перфецького "Оборона студентським куренем залізничної станції Крути, 29 січня 1918 року", акварель. Джерело: мистецький альманах "Артес"
Корисні Інтернет-посилання
Тематичні матеріали
1 грудня, п’ятниця Всесвітній день боротьби зі СНІДом Згідно інформаційного бюлетеня ЮНЕЙДС за 2017 рік, глобальна статистика ВІЛ: з поч...